Михайло Антонович Олішевський – директор середньої школи № 19

     1971 рік. Серпень. Вперше піднімаюся сходами середньої школи № 19. У руках новенький диплом, який засвідчує особу молодого учителя.
     У просторому світлому кабінеті мене зустрічає директор Михайло Антонович Олішевський – високий, стрункий, у всьому охайний. Доброзичлива співбесіда, лагідна посмішка, вивчаючий погляд, розумні запитання позбавили мене, вчорашню студентку, страху і наповнили довір’ям до людини, з якою тільки-но познайомилася.
     Години у випускних класах й організатор виховної роботи в школі – такою була моя посада.
     Працюючи пліч-о-пліч з Михайлом Антоновичем, завжди відчувала не лише допомогу і підтримку цього мудрого педагога – історика, а й батьківську опіку.
Із порад запам’яталося таке: на уроці господар учитель, тому найголовніше – забезпечити дисципліну, бо за нею стоїть увага, працьовитість, знання класу – успішність і якість. І ніякий директор не зможе допомогти учителю, якщо він сам не організує дітей. Ось тоді школярі і за поважають учителя; педагог починається із зовнішнього вигляду, настрою, із того, як входить у клас і розпочинає урок   
     Відвідуванням уроків М. А. Олішевський не набридав. А ті, які відвідував, аналізував, наголошуючи, що методикою володію. Рекомендував відвідувати відкриті уроки в районі, місті, аби зростала моя педагогічна майстерність і досвід; старатися працювати творчо як учитель, а в майбутньому як класний керівник.
     Завжди був поряд, коли проводилися загально – шкільні збори, наради класних керівників. Разом бували на засіданнях у подільському районному відділі народної освіти. Таким чином Михайло Антонович познайомив мене з керівництвом. Я стала почувати себе впевнено, хоч була зовсім молода. Навчилася складати різні плани, звіти, повністю опанувала ділові папери школи.
     Відтоді пройшло багато часу. Роками я зараз така, як Михайло Антонович Олішевський був у 1971 році. Теплом душі розтікаються спогади про нього. Доземний уклін Вам, Учителю, і вічна пам’ять.


    Галина Володимирівна Мельниченко,
української мови і літератури вищої категорії,
учитель-методист